НАЧУДНИЙ, А, Е.
Начудний, а, е. Чудесний, удивительный. Ой розсуди, бабусенько, сей начудний сон. Чуб. V. 775.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 534.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАЧУРИТИ, РЮ, РИ́Ш, →← НАЧУВАТИСЯ, ВА́ЮСЯ, ЄШСЯ,